Завадовський Петро Васильович [1739—10(22) .1.1812, Петербург], граф, російський державний діяч. Почав службову кар'єру чиновником Малоруської колегії, потім канцелярії генерал-губернатора Малоросії П. А. Румянцева. Під час російсько-турецької війни 1768—74 був правителем секретної канцелярії, відрізнився в битвах при Ларге і Кагуле. Завадовському і С. Р. Воронцову належить редакція Кючук-Кайнарджійського договору 1774. У 1775 став кабінетом-секретарем і фаворитом Катерини II. З. був першим міністром народної освіти (1802—10), що здійснив деякі ліберальні перетворення (введення університетської автономії, установа нових університетів, першого в Росії учбового закладу для підготовки вчителів — Головного педагогічного інституту, і ін.). Будучи головою Комісії із складання законів на початку царювання Олександра I, З. украй негативно віднісся до діяльності А. Н. Радіщева що повернувся із заслання.
Літ.: Лістовський І. С., Гр. П. Ст Завадовський, «Російський архів», 1883, [т.] 3; Голубців Ст Ст, До біографії графа П. Ст Завадовського, там же, 1887, [т.] 1.
