Заболоцкий Микола Олексійович [24.4(7.5) .1903, Казань, — 14.10.1958, Москва], російський радянський поет. Закінчив Ленінградський педагогічний інститут ім. А. І. Герцена (1925). Почав друкуватися в 1928. З. — лірик філософського складу, що роздумує про місце людини у всесвіті. У 1929 опублікував збірку віршів «Стовпці», в якому фантастично заломився міщанський, неп(нова економічна політика) овський побут, ненависний поетові. У поемі «Торжество землеробства» (1933) З. вперше намагався виразити думку, характерну для його пізнішої творчості: людська праця і розум вносять гармонію і лад до хаотичного світу природи. Творчу силу людини поет пов'язує з соціалістичним перетворенням країни. У 30—40-х рр. пише цикл віршів про подвиг дослідження і творення («Вінчання плодами», 1932; «Седов», 1937; «Місто в степу», 1947) і ряд «натурфілософських» віршів («Метаморфози», 1937, «Я не шукаю гармонії в природі», 1947 і ін.), у яких захоплюється органічною узгодженістю і невичерпною різноманітністю світу.
Творчість З. середини 50-х рр. звернено безпосередньо до цивільних, суспільно-психологічних, моральних проблем («Невдаха», 1953; «Ходаки», 1954; «Неприваблива дівчинка», 1955; «Стара актриса», 1956, і ін.). Поет затверджує неминучу перемогу прекрасного в світі. У своїх віршах З. звертається до традицій класичного вірша Ф. І. Тютчева, Е. А. Баратинського, Н. А. Некрасова. З. — один з найбільших радянських перекладачів. Йому належать переведення поеми Ш. Руставелі «Витязь в тигровій шкурі» (1957 — остання редакція переведення), твору багатьох грузинських поетів, німецької класичної поезії, віршоване перекладення (1938—46) «Слова про полк Ігореве». Вірші З. переведені на багато іноземних мов. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч. і переведення: Вибране. [Вступ. ст. Н. Тіхонова, тут же автобіографія З.], М., 1960; Вірші і поеми. [Вступ. ст. А. М. Туркова], М. — Л., 1965; Грузинська класична поезія в переведеннях Н. Заболоцкого, т. 1—2, Тб., 1958.
Літ.: Роднянськая І., Поезія Н. Заболоцкого, «Питання літератури», 1959 №1; Турків А., Микола Заболоцкий (1903—1958), М., 1966; Македонів А., Микола Заболоцкий. Життя. Творчість. Метаморфози [Л., 1968].
