Заборський (Záborský) Йонаш (3.2. 1812, Загорж, — 23.1.1876, Жупчані), словацький письменник і драматург. Був священиком. Виступив в 1836 як автор классицистічеських віршів. Основні твори З. — сатири, розповіді, повести («Фаустіада», 1864; «Священик-панславіст», 1870, і ін.) — належать до критичного реалізму. Автор дидактичних комедій і драм («Підкидьок», 1867, і ін.), трагедій на сюжети середньовічної історії Словаччини Угорщині, Сербії, Росії («Лжедмітріади»). Майстер політичної епіграми у віршах (збірку «Тиснула», 1870, видавництво 1935) і в прозі, у формі народного анекдота («Листи, телеграми і розмови ремісника Федора», 1861—69). Автор історичних праць («Історія Угорського королівства»).
Соч.: Výbor z diela, sv. 1—4, Brat., 1953—54.
Літ.: Богданова І. А., Йонаш Заборськиі. у кн.: Історія словацької літератури М., 1970; Lazár Е., Jonáš Záborský, Brat., 1956.
