Жіріцкий Георгій Сергійович [26.9(8.10) .1893, с. Крапівна, нині Щекинського району Тульської області, — 4.6.1966, Казань], радянська теплотехніка, професор (1934), доктор технічних наук (1937), заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1963) і Татарської АССР (1953). У 1915 закінчив Київський політехнічний інститут. Викладав в Київському політехнічному інституті (до 1929), МВТУ(Московське вище технічне училище імені Н. Е. Баумана) (1920—30). В період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 працював заступником головного конструктора КБ(конструкторське бюро) по новій техніці. У 1946—66 завідувач кафедрою в Казанському авіаційному інституті. Основні роботи по парових машинах, парових і газових турбінах, реактивних двигунах і теплотехніці. Нагороджений орденом Леніна і орденом «Знак Шани». У 1966 ім'я Ж. привласнено одному з кратерів на Луне.
