Жонглювання, жанр циркового мистецтва; уміння в певному ритмі кидати і ловити різні предмети (не менше три). Ж. існувало в Давньому Єгипті, Китаї, Японії, Древній Греції і Римі. В період середньовіччя номера Ж. показували бродячі артисти. У сучасному цирку Ж. часто пов'язано з акробатикою, еквілібристикою, дресируванням, клоунадою. Різновиди: Ж. на землі (у партері), Же. на коні, на сходах, на дроті і ін. Особливо виділяється Ж. великими тягарями, т.з. силові Ж. Жонглери виступають соло, парами і групами. Багато номерів Же. театралізуються. Найбільший майстер Же. у 20 ст, що виступав в російському цирку, — Е. Растелі створив складні трюки і зробив великий вплив на розвиток жанру. У сучасному радянському цирку особливого успіху добилися артисти: А. Н. і Ст Н. Киці, група жонглерів Аберт, Р. Т. Петровський, Н. А. Ширай, До. М. Никольський, жонглер на коні Н. Л. Вільшняків.
