Жовтяниця новонароджених, поява жовтяничного фарбування шкіри і слизистих оболонок у дітей в перші дні їх життя унаслідок порушення білірубінового обміну. У здорових дітей фізіологічна Ж. н. виникає у зв'язку з незрілістю ферментних систем печінки. Зустрічаються також генетично обумовлені (спадкові) ензімопатії — транзиторна родинна гіпербілірубінемія і ін. Же. н. може виникати і у зв'язку з посиленим розпадом еритроцитів: природжена (спадкова) гемолітична Ж. н., що виникає унаслідок зміни еритроцитів (мікросфероцитоз), що легше піддаються руйнуванню (хвороба Мінковського — Шоффара, по імені фізіолога О. Мінковського і французької лікарки А. Шоффара, що описали в 1900 цю патологію), жовтяниці при масивному крововиливі під час пологів (кефалогематома, ретроперитонеальна гематома і т. п.), при гострих і хронічних інфекціях бактерійного і вірусного походження, при природженій недостатності ферменту глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, білірубіну, що бере участь в обміні. До цієї групи належить і гемолітична хвороба новонароджених, що виникає при несумісності крові матері і плоду. Ж. н. може бути обумовлена механічною затримкою жовчі (природжена атрезія жовчовивідних доріг, пухлини печінки і підшлункової залози і т. п.) або поразкою паренхіми печінки (гепатит, цитомегалія, сепсис, сифіліс, токсоплазмоз і т. п.). Лікування проводиться залежно від причини, що викликала Ж. н. Фізіологічна Ж. н. лікування не вимагає.
Літ.: Таболін Ст А., Біліруоїновий обмін і жовтяниці новонароджених, М., 1967; Grigler J. F. and Najjar V. A., Congenital familian nonhemolytic janudice with kernicterus, «Pediatrics», 1952, v. 10 № 2, р. 169-80.
