Жмаченко Пилип Федосєєвіч [14(26) .11.1895, с. Могильний, нині Коростенського району Житомирської області, — 19.6.1966, Київ], радянський воєначальник, генерал-полковник (1945), Герою Радянського Союза (25.10.1943). Член КПРС з 1917. Народився в сім'ї українського селянина-бідняка. З 1915 в армії, рядової. З листопада 1917 в Червоній Гвардії, з 1918 в Червоній Армії, учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив Харківські курси військових комісарів (1922) Вищу тактичну школу (1923), курси «Постріл» (1926) і Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу (1947). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 був командиром корпусу, заступник Командувача армією, з вересня 1943 командував 47-й, а з жовтня 1943—40-ою армією; брав участь в боях на Брянськом, Воронежському, 1-м-код і 2-м-код Українських фронтах. Після війни — на командних посадах. З 1960 у відставці по хворобі. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 1-ій мірі, Кутузова 1-ої міри, Богдана Хмельницького 1-ої і 2-ої міри, Червоної Зірки, «Знак Шани», 4 іноземними орденами, а також медалями.
