Жміховськая (Żmichowska) Нарциза (4.3.1819, Варшава, — 25.12.1876, там же), польська письменниця. Дочка збіднілого шляхтича. Була пов'язана з підпільним патріотичним рухом. У 1845 виступила із збіркою віршів «Вільні хвилини Габріеллі». Краща повість Же. — «Язичник» (1846) присвячений критиці моральної розбещеності, космополітизму аристократії, її пишномовної мрійливості. Для прози Ж. (повість «Книга спогадів», 1847—48; роман «Біла троянда», 1858) характерні реалістичні тенденції, що поєднуються з романтичною образністю і фантастикою, прагнення до психологічної поглибленої.
Соч.: Wybór powieści, t. 1—2, Warsz., 1953.
Літ.: Stępień М., Narcyza Żmichowska, [Warsz., 1968] (бібл. с. 499—502).
