Житомир, місто, центр Житомирської області УРСР. Розташований на берегах р. Тетерів (приплив Дніпра). Вузол залізних, шосейних доріг, в 165 км. до 167 тис. жителів в 1971 (95 106 тис. в 1959). Заснований в 2-ій половині 9 ст У 1320 захоплений литовськими, а в 1569 — польськими феодалами. З 1668 Же. — головне місто Київського воєводства. Возз'єднував з Росією в 1793. Був центром Волинської губернії; мав значення крупного торгівельного пункту. Радянська влада встановлена 9(22) січня 1918. З 1937 центр Житомирської обл. До Жовтневої революції в місті були лише невеликі заводи (шкіряний, чугуно-літейний, деревообробний); за роки довоєнних п'ятирічок в Же. були побудовані крупні промислові підприємства (ремонтно-механічний завод, «Електровимірник» і ін.). В період Великої Вітчизняної війни 1941—45 двічі (з 9 липня 1941 по 13 листопад 1943 і з 20 листопада по 31 грудня 1943) був окупований німецько-фашистськими військами, що заподіяли місту значну утрату. У післявоєнний період Же. повністю відновлений.
Основні галузі промисловості: машинобудівна і металообробна (заводи автозапчастин, механічний, ливарно-механічний, ремонтний, «Електровимірник», «Щитавтоматіка»), легка (льонокомбінат, панчішна, швацька і взуттєва фабрики), харчова (борошномельні підприємства, мясо- і консервний комбінати), деревообробна (меблевий комбінат фабрика музичних інструментів), виробництво будматеріалів. У Ж. — педагогічний, з.-х.(сільськогосподарський) інститути, загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, 10 середніх спеціальних учбових закладів (в т.ч. механічної обробки деревини, будівельний, автомобільно-дорожній і ін. технікуми, медичне, фармацевтичне, музичне, культурно-просвітницьке училища). Музично-драматичний театр, театр ляльок, філармонія. Краєзнавчий музей, картинна галерея. У Ж. народилися Ст Р. Короленко, Ярослав Домбровський, С. П. Королев.
Літ.: Синяків Р. Р., Житомир. Icторіко-архiтектурній наріс, До., 1968.
