Жила, мінеральне тіло, що заповнює тріщину в гірській породі. Прості Ж. — одиночні мінералізовані тріщини; складні — пучки тріщин, що переплітаються, зон дроблення або рассланцеванія. По деталях морфології серед Же. виділяються чотковидні, камерні, сідловидні, сходові і оперені. Ж., пересікаючі шари вміщаючих порід, називаються січними; що залягають згідно з нашаруванням і падінням вміщаючих порід — пластами. Довжина Ж. корисних копалини вагається від 1 м-коду і менш до 200 км. (наприклад, Же. золотих руд в Каліфорнії). По падінню деякі Ж. вибиваються клин на близькій відстані від земної поверхні, а ін., наприклад жила родовища Колар в Індії, розробляються на глибині більше 3 км. В Же. розрізняють геологічну і робочу потужність (найменша величина потужності, при якій можлива експлуатація жильного родовища). Робоча потужність Же. залежно від цінності тих, що складають їх мінералів вагаються від декількох сантиметрів до десятків метрів.
