Живородящі рослини (plantae viviparae), рослини, на надземних органах яких формуються невеликі зелені растеньіца, що падаючі на землю і розвиваються потім в дорослу особину (вівіпарія). У багатьох мешканців мангрових лісів крупні проростки розвиваються в плодах, що висять на деревах. З цим явищем зовні схоже «проростання на Корню» хлібних злаків, в яких, проте рушають в зростання стиглі зернівки, що вже втратили фізіологічний зв'язок з материнською рослиною. В ін. Же. р. замість квіток утворюються оліственниє втечі (ломикамінь, очиток), цибулини (деякі мятліки), бульби (гречка). Такі Ж. р. мешкають переважно в полярних, високогірних, сухостепних і пустинних районах, де із-за нетривалості вегетаційного періоду насіння може не визріти. За способом розмноження вони близькі до рослин, що розмножуються вегетативно з допомогою повітряних бульб цибулин, а також надземних столонів (зубянки, лілії, молодило і ін.). В ряду Ж. р. (бріофіллюм, деякі тропічні папороті і ін.) на листі є скупчення кліток мерістеми, з яких зростають зелені растеньіца — «дітки» (див. мал. 1—4 ).