Жеромський (Żeromski) Стефан (14.10.1864, Стравчин, нині Келецкоє воєводство, — 20.11.1925, Варшава), польський письменник. Народився в збіднілій шляхетськой сім'ї. Вже в перших збірках розповідей («Розповіді», 1895; «Розкльовує нас вороняче», 1895), повістях («Сізіфова праця», 1897; «Промінь», 1897), збірці «Прозаїчні твори» (1898), присвячених суспільним конфліктам польського села, національно-визвольній боротьбі у минулому і сьогоденні, Же. виступив як продовжувач традицій польського критичного реалізму. У романі «Бездомні» (1900), трилогії «Боротьба з сатаною» (1916—19) і ін. відбиті ідейні шукання польської інтелігенції, створений характерний для творчості Ж. типа героя — інтелігента-бунтаря, соціального експериментатора. Національно-визвольній боротьбі польського народу в 19 ст присвячені романи «Попіл» (1902—03), «Краса життя» (1912), «Вірна річка» (1912), історична драма «Сулковський» (1910). У публіцистиці 1905—07 Же. підтримував революційний рух. Поразка революції викликала утопічні і песимістичні мотиви (роман «Історія гріха», 1908, русявий.(російський) пер.(переведення) 1909; драма «Роза», 1909). Роман «Канун весни» (1924, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925), що містить гостру критику «незалежної» буржуазної Польщі, відображає розчарування Ж. у соціально-утопічних ідеалах і його зближення з революційним рухом.
Соч.: Pisma, t. 1—23, 26, Warsz., 1947—56; Dzieła, t. 1—25, Warsz., 1956—63; Dzienniki, t. 1-7, 2 wyd., Warsz., 1963-70; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—4, М., 1957—58.
Літ.: Вітт Ст Ст, Стефан Жеромський, М., 1961; Hutnikiewicz A., Stefan Żeromski, 5 wyd., Warsz., 1967; S. Żeromski. Kalendarz zycia i tworczosci, Krakow, 1961.
