Женьшень (китайськоє— корінь життя, буквально— людина-корінь) (Panax Ginseng С. A. May), багатолітня трав'яниста лікарська рослина сімейства аралієвих. Багатолітніми зимуючими органами Ж. є корінь і кореневище. Корінь стрижньовий, слабогіллястий, м'ясистий, білувато-сірий або жовтуватий. Стебло прямої, близько 50 см висотою, в більшості випадків одіночний, у верхній частині з мутовкой (верхівковою розеткою) з 3—5 листя (рідко більше). Листя длінночерешковиє, пальчатосложниє з 5(7) листочків з остропільчатимі краями. З центру листової розетки піднімається стрілка з простою парасолькою з 15—20 (в середньому) дрібних, зеленувато-білих обох статей квіток із слабким ароматом. Плід — яскраво-червона дву- (рідше один-або трьох-) насінна кістянка. Квітне Ж. у липні, плоди дозрівають в серпні.
Дикорослий Же. — рідкісна реліктова рослина. Зустрічається в СРСР в Приморському і Хабаровському краях, в північно-східній частині Китаю, на С. Кореї. Виростає переважно в невинних широколистяно-хвойних лісах. Віддає перевагу рихлим, добре дренованим, багатим перегноєм грунтам. Дикорослий Же. зростає і розвивається украй повільно; граничний вік близько 100 років, інколи більше. Вага кореня до 400 р. Препарати з кореня у вигляді спиртної настойки, порошків або пігулок застосовують як тонізуючий засіб при гіпотонії, втомі, перевтомі неврастенії. Обробляють Же. у СРСР, головним чином в Приморському краю, заготовлюють в серпні — вересні, коли плоди повністю дозрівають. Успішні досліди проводяться на Північному Кавказі і під Москвою. У культурі Ж. розвивається швидше, дає потужніший корінь, по хімічному складу і фармакологічній дії не відрізняється від дикорослого. Культура Ж. ведеться на грядах, які розміщують с В. на З. і притіняють від сонця односхилими навісами. У грунт вносять аркушевий перегній або торф, калійну сіль, суперфосфат і для лучшей аерації гранітну дресву (роздроблений граніт). Же. висівають ранньою навесні в розсадниках, а восени, коли рослини закінчать вегетацію, пересаджують на постійне місце на гряди, підготовлені так само, як і в розсадниках. Площа живлення рослин має бути не менше 20 Х 25 див. Догляд за плантаціями Ж. полягає в систематичній прополці, спушенні, підгортанні, в боротьбі з шкідниками і хворобами. У жарку і суху погоду рослини потребують поливи. Урожай коріння знімають в кінці вегетаційного періоду у віці 5—8 років, насіння — з 3—4-го року життя рослини.
З ін. видів, найбільш близьких до Ж. і що відносяться до роду панакс, лікарське значення мають: панакс пятілістний, або Ж. американський (Panax quinquefo-lium L.), культивований в США і Канаді; панакс помилковий (P. pseudo-ginseng Wall.), культивований на Ю. Китая і в ДРВ(Демократична Республіка В'єтнам); дикорослий японський, або повзучий, панакс (P. Japonicus С. A. May). Відкритий повноцінний замінник Же. — далекосхідний чагарник вільний ягідник колючий елеутерокок .
Літ.: Гутникова З . І., Воробйова П. П., Бункина І. А., Женьшень і його обробіток, Владивосток, 1963.
