Жемайте, Жямайте [псевдонім; справжнє прізвище (по мужові) Жімантене] Юлія [31.5(12.6) .1845, маєток Буканте в Жемайтні (Жямайтії), — 8.12.1921, Маріямполе, нині Капсукас], литовська письменниця. Із збіднілої дворянської сім'ї. Близько спілкувалася з селянами, вийшла заміж за повстанця 1863 — колишнього кріпосного селянина. Разом з мужом близько 30 років займалася сільським господарством. Перша розповідь Же. опублікувала в литовському Календарі лише у 1894. Письменниця радісно зустріла Революцію 1905—07, брала участь в суспільному житті, особливо після переїзду в 1912 до Вільнюса. У 1916 виїхала в США для збору засобів серед литовців-емігрантів. Повернулася до Литви в 1921.
Основна тема творів Же. — життя і побут литовського селянства (розповіді «Невістка», «Пятрас Курмяліс», «Топіліс», «Ледарка» і ін.), непримиренні соціальні протиріччя (розповіді «В маєтку», «Страйк в маєтку» «Дарунки з Америки» і ін.), викриття клерикалізму і релігійних забобонів («На богоміллі в Шидлаву», «Жертва святому Юргису» і ін.). Же. належать комедії, нариси, фейлетони, публіцистичні статті; у незавершеній «Автобіографії» вона описала своє життя до 1895 на широкому суспільному фоні. Творчість Же. пройнято любов'ю до литовського народу, до литовської природи, звичаїв, мови. Її твори переведені на багато мов.
Соч.: Raštai, t. 1—6, Vilnius, 1956—57; у русявий.(російський) пер, — Ізбр. соч.(вигадування), т. 1—2, М., 1951; Ізбр. соч.(вигадування) [Вступ, ст. До. Корсакаса], Вільнюс, 1952; Невістка. Розповіді, Вільнюс, 1966.
Літ.: Korsakas До., Literatura ir kritika, Vilnius, 1949; Lietuviu literaturos istorija, t. 2, Vilnius, 1958; Šešelgis A., Žemaites raštu tekstologiniai klausimai, Vilnius, 1968.
