Жакмотт (Jacquemotte) Жозеф (22.4.1883. Брюссель, — 11.10.1936, Льєж). діяч бельгійського робітника і комуністичного руху. У 1899 закінчив кадетську школу і деякий час служив в армії. У 1906—21 член Бельгійської робочої партії (БРП). У 1910—14 керував рядом страйків, очолював революційну опозицію в профспілках реформістів. У 1912 і 1923 піддавався арештам. Будучи (з 1919) член Бюро Генеральної ради БРП, очолював її ліве крило — групу «Друзі експлуатованого» . У 1921 цю групу було виключено з БРП і разом з іншими революційними групами утворила Комуністичну партію Бельгії (КПБ); тоді ж Ж. був вибраний член ЦК КПБ. З 1931 член Політбюро, з 1934 генеральний секретар КПБ. Брав участь в роботі 3—7-го конгресів Комінтерну: у 1935 вибраний кандидатом в члени ІККИ. Обирався депутатом парламенту в 1925, 1932 і 1936.
Соч.: Articles et interpellations parlementaires 1912—1936 [Brux., 1961].
