Ефіопські мови, одна з назв семітських мов Ефіопії, що входять поряд з південноаравійськими в південнопериферійну групу семітської гілки семіто-хамітських мов . По новітній, хоча і не всіма що повністю визнається, класифікації Р. Хецрона (США), Е. я. діляться на північних (гез, інші назви: гєєз, геез, абіссінський, ефіопська мова, тігрінья, або тіграї; тигрові) і південні, такі, що розпадаються на «зовнішню» гілку з мовами групи «н» — гафат і північний гураге (соддо і гелгіт) і групи «т» — мухер і центральний гураге з підгрупами маськан, західна (чаха, гумер, ежа, гура), периферійна (еннемор, гьето, ендегень, енер), а також «крізну» гілку з мовами: амхарський, аргобба, східний гураге (селті, уолане, еннекор і зуай) і харарі. По класифікації І. М. Дьяконова, гез зафіксований в середньому, останні Е. я. — в новому стані семіто-хамітських мов, для якого характерна корінна зміна загальносемітської граматичної будови і фонологічної системи, обумовлена і впливом дальнеродственних кушитських мов, також поширених на території Ефіопії.
Літ.: Дияконів І. М., Семіто-хамітськие мови, М., 1965; Старінін Ст П. Ефіопська мова, М., 1967; Тітов Е. Р., Сопоєменний амхарський мова, М., 1971; Ullendorff Ed., The Semitic languages of Ethiopia, L., 1955; Leslau W., Etude descriptive et cornnarative du gafat. (Ethiopien meridional), P., 1956; його ж, Ethiopians speak. Studies in cultural background, v. 1—3, Berk. — Los Ang., 1965—68; його ж, Ethiopic and South Arabian, в кн.: Current trends in linguistics, v. 6 — Linguistics in South-west Asia and North Africa, The Hague — P., 1970; Tucker A. N., Bryan М. A., Linguistic analyses. The Non-bantu languages of North-eastern Africa, L. — Oxf., 1966; Hetzron R., Ethiopian Semitic. Studies in classification, Manchester, 1972; IV Congresso Internazionale di Studi Ethiopici (Roma, 1972), Roma, 1974; Language in Ethiopia, L. — Oxf., 1976.
