Ефімов Олександр Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ефімов Олександр Миколайович

Ефімов Олександр Миколайович (р. 6.2.1923, Кантеміровка, нині Воронежської області), радянський воєначальник, генерал-полковник авіації (1969), двічі Герою Радянського Союза (26.10.1944 і 18.8.1945). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї робітника. У Радянській Армії з травня 1941. Закінчив військово-авіаційну школу (1942). Брав участь під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 в боях на Західних і 2-м-код Білоруських фронтах під Вязьмой, Смоленськом, в Білорусії, Польщі і Німеччині в посадах пілота, командира ланки, ескадрильї і штурмана 62-го і 198-го штурмових авіаполків, 233-ої штурмової авіадивізії. Зробив 222 бойових вильоту на розвідку і штурмівку військ, аеродромів, переправ і ж.-д.(железнодорожний) ешелонів противника. Закінчив Військово-повітряну академію (1951) і Військову академію Генштабу (1957). З березня 1969 1-й заступник Головкому ВПС(військово-повітряні сили). Депутат Верховної Ради 2-го скликання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-ої міри і Червоної Зірки, польським орденом і медалями.

Яскраво-червоний. Н. Ефімов.