Ефрос Абрам Маркович [21.4(3.5). 1888, Москва, — 19. 11. 1954, там же], російський радянський мистецтвознавець, літературознавець, театрознавець, перекладач. Вчився на юридичному факультеті Московського університету (1907—11), викладав в 2-х Державних вільних художніх майстернях (1919—20), в 1940 — 1950-і рр. — в ГИТІС(Державний інститут театрального мистецтва імені А. Ст Луначарського) е (Москва), в Середньоазіатському університеті (Ташкент) і ін. З 1909 публікував переведення («Гімн піснею»; Данте; Ф. Петрарка). У 1917—29 музейний працівник. З 1911 виступав як художній критик, есеїст. Улюблений жанр Е. — критичний «портрет», що розкриває характерні межі творчості і особи художника, письменника, актора, — Ст А. Серова, Ст І. Сурікова, П. Ст Кузнецова, Ст А. Фаворського, Р. Аполлінера, Же. Кокто, П. Валері, С. М. Міхоелса і ін. У 1930-і рр. в переведеннях або під редакцією Е. були видані літературні тексти і документи Дж. Вазарі, П. П. Рубенса, Ст ван Гога, Леонардо да Вінчі, А. Р. Венецианова, Сильвестра Щедріна. Дослідник малюнків А. С. Пушкіна.
Соч.: Профілі, М., 1930; Два століття російського мистецтва, М., 1969 (літ.).
