Ефталіти, білі гуни, об'єднання племен (5—6 вв.(століття)), що утворили державу на території Середньої Азії, Афганістану, Північно-західної Індії і частини Східного Туркестану. Найбільш обгрунтованим є уявлення про приналежність Е. до східно-іранських племен, хоча серед них могли бути і інші етнічні групи. Ряд дослідників вважає, що основною територією Е. були Тохарістан і Східний Афганістан. Ядро ефталітського об'єднання складали, мабуть, войовничі кочові племена, що піддавалися дії осілої міської культури. З початку 5 ст Е. вели боротьбу з Сасанідамі, яким довелося платити їм дань, з 460 зробили завоювання в західній частині Північної Індії. Ефталітськоє об'єднання розпалося під ударами індійських, сасанідських і тюркських правителів: у Індії в 530-х рр., в Середній Азії і Афганістані в 560-х рр.
