Еськола (Eskola) Пентті (8.1.1883, Леллайнен, Хонкилахті, — 6.12.1964, Хельсінкі), фінський петрограф, член Академії Фінляндії (1921). Закінчив університет в Хельсінкі (1906). З 1910 викладав там же (у 1924—53 професор мінералогії і петрографії). З 1928 директор інституту геології. Проводив геологічні дослідження в Скандинавії, Північній Америці і Забайкаллі. Основні праці присвячені докембрію Фінляндії і Карелії, метаморфічній диференціації, анатексису, генезису гранітної магми. Вперше застосував принципи фізичної хімії до проблем петрології і сформулював поняття про «мінеральні фації» (1920).
Соч.: The mineral facies of rocks, Christiania, 1920; On the principles of metamorphic differentiation, «Bull. de la Commission geologique de Finlande», 1932 № 97; The Precambrian of Finland, в кн.: Precambrian, v. 1, N. Y. — L. — Sidney, 1963.
