Ескалатор (англ. escalator; першоджерело: лат.(латинський) scala — сходи), похилий пластинчастий конвеєр з рухомим ступінчастим полотном, службовець для підйому і спуску пасажирів на станціях метро, в громадських будівлях, на вуличних переходах і в інших місцях із значними пасажиропотоками. Перші конструкції Е. розроблені в кінці 19 ст у зв'язку з підготовкою до Паризької усесвітній виставці 1900. У СРСР Е. вперше були встановлені в Московському метрополітені в 1935. Схема Е. показана на мал. 1 . Полотно з двома безконечними тяговими ланцюгами огинає вгорі тягові, а внизу — натяжні зірочки і котиться по направляючих дорогах металоконструкції. Привід тягових зірочок складається з електродвигуна, редукторів з додатковими зубчастими або ланцюговими передачами і сполучних муфт . Для безпеки і зручності використання Е. обладнаний вхідними майданчиками з гребінками, опущеними в подовжні пази настилів рівнів, і рухомими з обох боків балюстради поручнями на висоті 0,9—1 м-коду від рівнів. Як поручень використовується прогумована бавовняна стрічка із заломленими краями. Поручні рухаються по направляючих пластинах і блоках, що відхиляють. Верхні пріводниє блоки отримують обертання через систему ланцюгових передач від валу тягових зірочок. Натяжні блоки поручнів знаходяться на похилій частині усередині балюстради. Перед вхідними майданчиками за допомогою направляючих доріг полотна набуває горизонтальне положення на довжині 0,8—1,2 м-коду, а на похилій частині утворює сходи з кутом нахилу 30° (для зарубіжних Е. до 35°), використовувану пасажирами для самостійного пересування при зупинці Е. Полотно Е. ( мал. 2 ) складається з рівнів, що мають сталевий каркас, два основних і двох допоміжних пластмасових або сталевих обгумованих (безшумних) катків, насаджених на осі, і двох тягових ланцюгів. Пластмасові рейкові настили розташовані горизонтально для всіх ділянок робочої (зовнішньою) гілки траси. Пластинчасті втулково-роликові тягові ланцюги полотна мають упори на зовнішніх пластинах. Ці упори спільно з обмежуючими шинами траси виключають складання і падіння полотна при маловірогідному обриві тягових ланцюгів. Уніфіковані вітчизняні Е. мають: для будівель — висоту підйому H = 5—7 м-код, ширину рівнів В = 500—750 мм і швидкість u = 0 4—0,5 м/сек; для метро — Н = 10— 65 м-коду, В = 900—1000 м-коду і u = 0,75—1 м/сек. Привід Е. обладнаний робочими і аварійними гальмами. Е. забезпечений системою захисних електромеханічних пристроїв, а також засобами автоматичного включення і виключення (для будівель). Розрахункова продуктивність Е. для широких рівнів складає при u = 0,5 м/сек — 8000, а при u = 0,9 м/сек — 11000 пасажирів в 1 ч. Потужність двигуна визначається по сумі опорів від рухомих полотна і поручнів по методах прийнятим відповідно для пластинчастих і стрічкових конвеєрів.
Літ.: Співаковський А. О., Дячків Ст До., Транспортуючі машини, 2 видавництва, М., 1968; Машини безперервного транспорту, М., 1969.
