Есаян Забіл (1878, Константинополь, — 1937, Єреван), вірменська письменниця. Вчилася в Парижі. Друкуватися почала в 1895. Виступила з новелами з життя трудящих. Автор романів «В залі чекання» (1903), «Вечірня зоря Ськютарі» (1903), «Фальшиві таланти» (1905), «Обдаровані люди» (1907) і ін. Е. викривала злочинну політику султана Абдул-Хаміда по відношенню до вірмен. Написала декілька книг, пройнятих гарячим співчуттям до життя Радянської Вірменії («Звільнений Прометей» і ін.). У 1934 приїхала у Вірменську РСР. Була делегатом 1-го Всесоюзного з'їзду письменників (1934).
Соч.: У русявий.(російський) пер.(переведення) - Вогненна сорочка. Розповіді. M., 1936.
Літ.: Історія вірменської радянської літератури, М., 1966.
