Еріду, Ереду, одне з прадавніх міст Шумера (нині городище Абу-Шахрайн на Ю. Іраку). Виник на березі Персидської затоки як центр раннеземледельчеськой культури Південної Месопотамії (так звана культура Ереду кінця 6-го — 1-ої половини 5-го тис. до н.е.(наша ера)); надалі центр ель-обейдськой культури, потім урукськой культури (4-і тис. до н.е.(наша ера)). Згадується в письмових джерелах середини 3-го — середини 1-го тис. до н.е.(наша ера) На початку 3-го тис. до н.е.(наша ера) втратив значення як місто, але залишався культовим центром бога вод і мудрості Еа (Енки). Розкопками (1918—20, 1946—48) відкриті сирцовиє будинки, громадські будівлі, зіккурат, храми на платформах, зведені на місці ранніх святилищ (у тому числі храм Еа із залишками жертвопринесень — кістками риб). Храми складалися з подовженого залу з вівтарем і бічних прибудов (стандартний план шумерійського храму з 5-го тис. до н.е.(наша ера)). У некрополі Е. (ель-обейдського часу) налічується близько 1000 могил (кіст) з сирцю. Знайдені також предмети культу, кераміка, знаряддя і ін.
Літ.: Lloyd S., Safar F., Excavations of Eredu, «Sumer», 1947, v. 3 № 2, 1948, v. 4 №2.
