Ерстед (&Aelig;rsted) Ханс Крістіан (14.8.1777, Рудкебінг, о. Лангеланн, — 9.3.1851, Копенгаген), данський фізик. Закінчив Копенгагенський університет (1797). З 1800 ад'юнкт, з 1806 професор Копенгагенського університету. З 1815 неодмінний секретар Данського королівського суспільства. З 1829 одночасно директор організованої за його ініціативою Політехнічної школи в Копенгагені. Керував створеним ним суспільством по поширенню природничонаукових знань (1824). Основні праці по фізиці, хімії, філософії. Найважливіша наукова заслуга Е. — встановлення зв'язку між електричними і магнітними явищами в дослідах по відхиленню магнітної стрілки під дією провідника із струмом. Повідомлення про ці досліди, опубліковане в 1820, викликало велике число досліджень, які у результаті привели до створення електродинаміки і електротехніки. Е. вивчав також стисливість рідин, використовуючи винайдений (1822) їм п'єзометр. Першим (1825) отримав відносно чистий алюміній. Почесний член Петербурзької АН(Академія наук) (з 1830).
Соч.: Experimenta circa affectum conflictus electrici in acum magneticam, Hafniae, 1820 (русявий. пер.(переведення) у кн.: Ампер А.-М., Електродинаміка, М., 1954, с. 433—39); Précis d''une série d''expériences sur ie diamagnétisme, «Journal für Chemie und Physik», 1848; Gesammelte Schriften, Bd 1—6, Lpz., 1850—51.
Літ.: Нільсен І., Ганс Ерстед, «Фізика в школі», 1939 № 4, с. 11—16; Каменецкий М. О., Ганс Християн Ерстед, «Наука і техніка», 1937 № 18.
