Ернандес Хосе
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ернандес Хосе

Ернандес (Hernández) Хосе (10.11. 1834, Пуейрредон, провінція Буенос-Айрес, — 21.10.1886, Буенос-Айрес), аргентинський поет, журналіст, політичний діяч. У 80-і рр. — депутат парламенту, сенатор. У романі-поемі «Мартін Фьерро» (ч. 1, 1872, російське переведення 1965; ч. 2, 1879, російське переведення 1972) про волелюбний гаучо, що став жертвою соціальної несправедливості, використовував теми і художні засоби фольклору. Поема — вершина так званої літератури гаучо (див. Аргентина, розділ Література) і всієї реалістичної літератури Аргентини 19 ст Написав художню біографію одного з вождів федералізму А. Пеньялоса «Життя Чачо» (1875), трактат «Підготовка землевласника» (1881).

  Літ.: Художня своєрідність літератур Латинської Америки, М., 1976 (див. Покажчик); Martinez Estrada Е., Muerte в transfiguracion de Martin Fierro, 2 ed., t. 1—2, Мéх. — Ст Aires (1958); Lozada Guido A., Martin Fierro. Gauchoheroemito (B. Aires, 1967); Jitrik N., Jose Hernandez (B. Aires, 1971); Gammalsson H. E., Jóse Hernández. Ubicación, historica, trayectoria, motivaciones ideológicas, (B. Aires, 1972); Villanueve A., Critica в pico. El sentido esencial del Martin Fierro (B. Aires, 1972).