Ернесакс Густав Густавовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ернесакс Густав Густавовіч

Ернесакс Густав Густавовіч (р. 12.12. 1908, Поручні, поблизу Таліну), радянський хоровий диригент і композитор, народний артист СРСР (1956), Герою Соціалістичного Труда (1974). Закінчив Таллінськую консерваторію по класу музичної педагогіки (1931) і по композиції у А. Каппа (1934). З 1937 викладає в Таллінськой консерваторії (з 1945 проф.). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 учасник Естонських художніх ансамблів в Ярославлі. У 1944 створив Державний чоловічий хор Естонської РСР (художній керівник і диригент). Головний диригент республіканських співецьких свят в Естонській РСР (з 1947). Автор обпер (у тому числі «Берег бурь», 1949) і хорових творів (у їх числі кантата «Пойа, вільний народ!», сюїта «Як живуть рибаки», поема «Тисячолітній Ленін», пісня «Моя батьківщина, моя любов» і ін.). Автор музики Державного гімну Естонської РСР (1944). Депутат Верховної Ради Естонської РСР 4—7-го скликань. Ленінська премія (1970), Державна премія СРСР (1947, 1951), Державна премія Естонської РСР (1947, 1948, 1949, 1950, 1959, 1965). Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 іншими орденами, а також медалями.

Р. Р. Ернесакс.