Еплтон Едуард Віктор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Еплтон Едуард Віктор

Еплтон, Епплтон (Appleton) Едуард Віктор (6.9.1892, Брадфорд, Йоркшир, — 21.4.1965, Едінбург), англійський фізик, член Лондонського королівського суспільства (1927). Закінчив Кембріджський університет (1914). У 1924—36 професор Лондонського, в 1936—39 Кембріджського університетів. У 1939—49 секретар Департаменту наукових досліджень Великобританії. З 1949 ректор Едінбурзького університету. Основні праці по радіофізиці і геофізиці. У 1924 експериментально виявив (спільно з англійським фізиком М. Барнеттом) провідний шар іоносфери, що відображає радіохвилі, існування якого було передбачене раніше А. Е. Кеннеллі і О. Хевісайдом (шар Е., або шар Хевісайда). У 1927 виявив другий, вищий шар, що відображає (шар F, називається також ім'ям Е.). Встановив, що відбиті цими шарами радіохвилі еліптично поляризовані; обчислив коефіцієнт віддзеркалення і щільність електронів в шарах. Розробляв теорію дисперсії і подвійного променезаломлення в іоносфері, встановив, що провідність верхніх шарів, а також полярні сяяння пов'язані з активністю Сонця. Е. належать також роботи по радіолокації. Нобелівська премія (1947) за роботи по дослідженню іоносфери.

  Літ.: «Nature», 1965, v. 206 № 4989; Lesprix Nobel en 1947, Stockh., 1949, р. 79, 101—07.