Енцефалопатія (від греч.(грецький) enképhalos — головний мозок і páthos — страждання, хвороба), збірний термін, що позначає органічне ураження головного мозку незапального характеру. Розрізняють природжені Е. — як результат ембріопатії, і придбану — як наслідок інфекцій, інтоксикацій, травм, судинних захворювань головного мозку і ін. Специфічних проявів Е. немає; на перший план можуть виступати неврозоподобниє (астенія, дратівливість, безсоння, головний біль) і (або) психопатоподібні (звуження круга інтересів, пасивність, емоційна нестриманість, грубість і ін.) розлади, порушення пам'яті і інтелекту. Алкогольні Е. є алкогольні психози, що протікають гостро [Е. Гайе—Вернике, по імені тих, що описали її французьку лікарку А. Гайе (1875) і німецького невропатолога і психіатра К. Вернике (1881)] і хронічно (корсаковський психоз; по імені С. С. Корсакова; алкогольний псевдопараліч). При хронічному отруєнні солями свинцю розвивається т.з. свинцева Е. (див. в ст. Свинець, Тетраетилсвинець ) . Характер лікування визначається причиною, Е, що зумовила.
