Енукидзе Авель Сафроновіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Енукидзе Авель Сафроновіч

Енукидзе Авель Сафроновіч (партійний псевдонім Авель, Абдул, «Золота рибка») [7(19) .5.1877—30.10.1937], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1898. Народився в с. Цхадіси Кутаїсськой губернії в сім'ї селянина. У 1897 закінчив середнє технічне училище в Тбілісі. У 1897—1900 робітник головних майстерень Закавказької ж. д.(залізниця), потім помічник машиніста в Баку. У 1900 один із засновників соціал-демократичній організації і член Бакинського комітету РСДРП; брав участь в створенні і роботі підпільної друкарні «Ніна» . Вів партійну роботу в Баку, Ростові-на-Доні, Москві і Петербурзі. Неодноразово заарештовувався, в 1914 висланий в Туруханський край, де в кінці 1916 покликаний на військову службу. В дні Лютневої революції 1917 в Петрограді брав участь в революційних виступах військ. На 1-м-коді з'їзді Рад був вибраний від більшовиків у ВЦИК. З червня 1917 член Виконкому ради Петрограду. Учасник Жовтневого озброєного повстання, член Петрограду ВРК, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад. Після Жовтневої революції і до осені 1918 працював завідуючим військовим відділом ВЦИК. З жовтня 1918 член Президії і секретар Президії ВЦИК. З 1-го з'їзду Рад СРСР (грудень 1922) член Президії і секретар Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Був делегатом 6,8,9,11—17-го з'їздів партії. На 13—16-м-коді з'їздах обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія), на 17-м-коді (1934) вибраний членом ЦК ВКП (б). Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

загрузка...

  Літ.: Леокон Н., А. С. Енукидзе, в кн.: Герої Жовтня, т. 1, Л., 1967.

А. С. Енукидзе.