Енгельберг (Engelberg) Ернст (р. 5.4. 1909, Хаслах), німецький (ГДР) історик, член АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1961). У 1930 вступив в Комуністичну партію Німеччини. У 1934 за участь в антифашистському русі арештований і засуджений до півтора років в'язниці. З 1935 в еміграції. Після закінчення 2-ої світової війни 1939—45 повернувся на батьківщину. У 1949—60 професор інституту німецької історії при Лейпцігському університеті, в 1951— 1960 директор інституту, в 1960—70 директор інституту історії АН(Академія наук) ГДР(Німецька Демократична Республіка). У 1959—65 президент Національного комітету істориків ГДР(Німецька Демократична Республіка). Основні праці по історії Німеччини нового часу (особливо 2-ої половини 19 ст), історії німецького робочого руху, теорії і методології історичної науки.
Соч: Revolutionäre Politik und Rote Feidpost. 1878—1890, Ст, 1959; Deutschland 1849 bis 1871, 2 Aufl., Ст, 1964; Deutschland von 1871 bis 1897, Ст, 1965.
