Енгельгардт Олександр Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Енгельгардт Олександр Миколайович

Енгельгардт Олександр Миколайович (21.7(2.8). 1832, маєток Клімове Смоленської губернії, — 21.1(2.2) .1893, с. Батіщево Смоленської губернії), російський публіцист, учений-агрохімік. Після закінчення Михайлівської артилерійської академії (1853) служив в Петербурзькому арсеналі, де керував відливанням гармат для оборони Севастополя і завідував хімічною лабораторією. Викладав хімію в Александровськом ліцеї. Спільно з Н. Н. Соколовим заснував і редагував перший російський «Хімічний журнал» (1859—60). У 1866—70 професор хімії Петербурзького землеробського інституту (нині Ленінградська лісотехнічна академія ним. Кирова); де виконав ряд робіт по органічній хімії, за які був удостоєний міри почесного доктора хімії Харківського університету (1870). За поширення серед студентів демократичних ідей був арештований в 1870 і поміщений у фортецю Петропавловськую. На початку 1871 висланий під нагляд поліції в с. Батіщево, де створив зразкове господарство на капіталістичних початках і школу для підготовки «інтелігентних землевласників». Автор листів «З села» (11 листів опубліковано в «Вітчизняних записках» в 1872—82 і 12-й лист — в «Віснику Європи», 1887 № 5; окремі видання — 1882, 1960) і ряду інших робіт по питаннях сільського господарства, в яких даний опис російського післяреформеного села і капіталістичної еволюції поміщицького господарства. Роботи Е. були знайомі К. Марксу і високо оцінені Ст І. Леніном, який відзначав подвійність переконань Е.: вони поєднували межі буржуазної просвіти і народництва. Е. вважав головною причиною тяжкого положення селянства збереження залишків кріпацтва, промовців гальмом розвитку продуктивних сил в сільському господарстві. Е. захищав народницьку теорію особливої (некапіталістичного) дороги економічного розвитку Росії, виступав за знищення поміщицького землеволодіння і передачу землі селянам, розраховував здійснити демократичні перетворення аграрних стосунків шляхом реформ. Е. закликав інтелігенцію «сісти на землю», виступав за артілі «інтелігентних мужиків», які перетворять сільське господарство на науковій основі. Система господарювання в власному маєтку спростовувала теоретичні народницькі переконання Е. Д

  Літ.: Архів Маркса і Енгельса, т. XI, М., 1948, с. 149—54; Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 488); Богданович А. І., Листи з села А. Н. Енгельгардта, в його кн.: Роки перелому. 1895—1906. Сб. критичних статей, СП(Збори постанов) Би, 1908; Любарськая Л. С., Видатний діяч російської агрохімії А. Н. Енгельгардт, «Землеробство», 1953 № 3; Мусабеков Ю. С., Перший російський хімічний журнал і його засновники, в кн.: Матеріали по історії вітчизняної хімії. Сб. доповідей, М., 1953; Історія російської економічної думки, т. 2, ч. 1, М., 1959.