Емфізема легенів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Емфізема легенів

Емфізема легенів (греч. emphýsema — наповнення повітрям, здуття, від emphysáo — надуваю), всілякі поразки легенів, що характеризуються надлишковим вмістом в них повітря. Буває природженою і придбаною, обмеженою і дифузною, гострою і хронічною. У людини природжена Е. л. обумовлена дефіцитом одного з ферментів (a-1-антітріпсина). Гостра придбана Е. л. пов'язана з гострим порушенням бронхіальної прохідності наприклад при бронхіальній астмі. Хронічна дифузна Е. л. часто виникає як ускладнення хронічного бронхіту, бронхіальної астми, пневмосклерозу або пневмоконіозу і інших захворювань бронхо-легеневої системи, у зв'язку з порушенням бронхіальної прохідності (для здійснення видиху потрібне підвищення внутрішньоальвеолярного тиску, що веде до здавлення дрібних бронхів, проникненню повітря в спавшиеся альвеоли через міжальвеолярні пори, до злиття сусідніх альвеол) і пониженням еластичності легеневої тканини. Об'єм легенів збільшується, стоншуються альвеолярні перегородки, капіляри запустівають. Хворих турбують кашель, інколи з мокротою, задишка з утрудненим видихом. Грудна клітка бочкоподібна, міжреберні проміжки згладжені. Характерні зміни виявляються при перкуссиі і аускультації легенів, рентгенологічному дослідженні, електрокардіографії, визначенні легеневих об'ємів і інших показників функції зовнішнього дихання. Прогрес Е. л. приводить до розвитку т.з. легеневого серця, легеневої і сердечної недостатності. Лікування залежить від характеру основного процесу в легенях. Застосовують спазмолітичні і відхаркувальні засоби, кисневу терапію, антибіотики, сульфаніламіди, лікувальну фізкультуру. Профілактика — своєчасне лікування хронічних захворювань системи дихання, особливо хронічного бронхіту. Див. також Хронічні неспецифічні захворювання легенів .

 

  Літ.: Мухарлямов Н. М., Легеневе серце, М., 1973; Малова М. Н., Емфізема легенів, М., 1975.

  Н. М. Мухарлямов.

  У тварин гостра Е. л. виникає при напруженій роботі (у коней, робочих волів, їздових собак), звуженні просвіту дихальних доріг або бронхів, при обширному запаленні легенів. Лікування: заспокійливі, відхаркувальні і дезинфікуючі засоби. Хронічна Е. л . розвивається як наслідок гострої Е. л. або хвороб, що супроводяться сильним кашлем; невиліковна.