Елін Яків Леонтьевіч (партійний псевдонім Жак) (1888, Київ, — 1.3.1919, Одеса), революційний діяч. Член Комуністичної партії з 1905. Народився в сім'ї ремісника; робітник. У 1907 був арештований, потім знаходився під наглядом поліції. У 1908 емігрував, працював на автозаводі в Парижі. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Росії. У Одесі брав участь в січневому озброєному повстанні 1918. Після окупації німцями Одеси (березень 1918) був голова ЧК пограничної смуги в районі Льгова. У листопаді 1918 був направлений ЦК РКП (б) до Одеси, став одним з організаторів «Іноземної колегії», вів агітаційну революційну роботу серед французьких моряків, створював комуністичні групи на кораблях окупантів. 1 березня 1919 був арештований і після жорстоких тортур розстріляний разом з Же. Лябурб і ін.
Літ.: Коновалів Ст, Герої Одеського підпілля, М., 1960; Бельфор Д., Я. Єлiн («Жак»), у збірці: Борцi за Жовтень, ст 3, [Од.], 1957.
