Елізія (лат. elisio, буквально — виштовхування), у віршуванні випадання одне з двох явних звуків при зіткненні їх на стику слів: звук може чутися, але в рахунок складів не йде. Правила Е. детально розроблені в метричному і силлабічеськом віршуванні. У російському вірші не зустрічається.
