Електронна автоматична телефонна станція (ЕАТС), телефонна станція, в якій комутація ліній і каналів, а також управління процесами комутації здійснюються пристроями на електронних елементах (напівпровідникових приладах, інтегральних схемах, феритах і т. д.). Принципи побудови комутаційних пристроїв ЕАТС визначаються головним чином методами розділення каналів — просторового, частотного, тимчасового розділення (комутації); при цьому методи частотного і тимчасового розділення аналогічні методам ущільнення ліній зв'язку (див. Лінії зв'язку ущільнення ) . Поширення (1978) набули ЕАТС, в яких використовуються просторова або (и) тимчасова комутація ліній і каналів (див. Електрозв'язок ) . К ЕЛТС з просторовою комутацією відносяться станції, виконані на основі т.з. просторових напівпровідникових з'єднувачів. Просторова комутація використовується в основному в ЕАТС малої і середньої ємкості. У ЕАТС з тимчасовою комутацією лінія зв'язку або груповий тракт зв'язку за допомогою електронних комутаторів в певні моменти надається для передачі імпульсних сигналів кожного каналу. У таких ЕАТС для розділення повідомлень застосовують імпульсну модуляцію коливань : в крайових ЕАТС малої і середньої ємкості — амплітудно-імпульсну і широко-імпульсну; у транзитних ЕАТС великої і середньої ємкості — імпульсно-кодову (ІКМ). Найбільш перспективні системи з ІКМ, при використанні яких відкривається можливість об'єднання (інтеграції) процесів передачі і комутації і створення на цій основі інтегральних цифрових систем зв'язку. У англомовній науково-технічній літературі до ЕАТС з просторовою комутацією відносять також механоелектронниє автоматичні телефонні станції (побудовані на мініатюрних багатократних координатних з'єднувачах ) і квазіелектронні автоматичні телефонні станції .
Літ.: Лутов М. Ф., Електронні АТС, в кн.: Радіотехніка і електрозв'язок, М., 1966 (ВІНІТІ. Підсумки науки і техніки); Прагер Е., Трнка Я., Електронні телефонні станції, пер.(переведення) з чешськ., М., 1976.
