Електромагнітний прилад
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Електромагнітний прилад

Електромагнітний прилад, вимірювальний прилад, принцип дії якого заснований на взаємодії магнітного поля, пропорційного вимірюваній величині, з сердечником, виконаним з феромагнітного матеріалу. Основні елементи Е. п.: вимірювальна схема, що перетворює вимірювану величину в постійний або змінний струм, і виміре, механізм електромагнітної системи ( мал. ). Електричний струм в котушці електромагнітної системи створює електромагнітне поле, що втягує сердечник в котушку, що приводить до виникнення на осі моменту, що обертає, пропорційного квадрату сили струму, що протікає по котушці. В результаті дії на вісь пружини створюється момент, протидіючий моменту, що обертає, і пропорційний куту повороту осі. При взаємодії моментів вісь і пов'язана з нею стрілка повертаються на кут пропорційний квадрату вимірюваної величини. При рівності моментів стрільця зупиняється. Випускаються електромагнітні амперметри і вольтметри для вимірів головним чином в ланцюгах змінного струму частотою 50 гц. В електромагнітному амперметрі котушка вимірювального механізму включається послідовно в ланцюг вимірюваного струму, у вольтметрі паралельно. Електромагнітні виміре, механізми застосовують також в логометрах . Найбільш поширені щитові прилади класів точності 1,5 і 2,5, хоча існують прилади класів 0,5 і навіть 0,1 з робочою частотою до 800 гц.

загрузка...

 

  Літ.: Електричні виміри, під ред. Е. Р. Шрамкова, М., 1972; Електричні виміри, під ред. А. Ст Фремке, 14 видавництво, Л., 1973.

  Н. Н. Вострокнутов.

Електромагнітний вимірювальний прилад: 1 — котушка; 2 — сердечник; 3 — вісь; 4 — стрілка; 5 — шкала; 6 — пружина.