Електродинамічна стійкість апарату, здатність електричного апарату працювати без пошкоджень, витримуючи електродинамічні зусилля, що виникають в нім в результаті взаємодії магнітних полів, що створюються струмопровідними частинами апарату, і визначуваних виходячи з найважчих умов, можливих при його експлуатації (зазвичай при короткому замиканні). Е. в. а. задається (і вказується в паспорті приладу) або як максимально допустима амплітуда крізного струму, що проходить через апарат, або як найбільше допустиме відношення цього струму до номінального струму апарату, або у вигляді максимальний допустимого механічного зусилля в апараті при короткому замиканні.
Літ.: Холявський Р. Би., Розрахунок електродинамічних зусиль в електричних апаратах, М. — Л., 1962; Тамм І. Е., Основи теорії електрики, 8 видавництво, М., 1966.
