Електрична міцність, напруженість однорідного електричного поля, при якій настає пробій діелектриків . При визначенні Е. п. для виключення теплового пробою виміру виробляються, як правило, в імпульсному режимі, але імпульси напруги мають бути досить тривалими, щоб процеси, що приводять до Е. п., протікали без перенапружень. Такими процесами є ударна іонізація або тунельне просочування, або те і інше.
При напрузі вище Е. п. діелектрик стає провідником (коли напруженість електричного поля Е досягає пробивний Е пр , електропровідність стрибкоподібно зростає). Перехід в провідний стан часто приводить до руйнування матеріалу із-за перегріву. Е. п. володіють всі гази, у тому числі пари металів, тверді і рідкі діелектрики. В слюди, кварцу і інших хороших діелектриків Е. п. досягає 10 6 —10 7 в/см; в ретельно очищених рідких діелектриках Е, що знегазили. п. також досягає 10 6 в/см; в газах Е. п. залежить від тиску і інших умов і складає для повітря за нормальних умов і товщини шаруючи порядка 1 см біля 3×10 4 в/см; в напівпровідників (Ge, Si) Е. п. порядку 10 5 в/см, проте при дуже низьких температурах, коли пробій викликається ударною іонізацією домішок, Е. п. в Ge порядка 5 в/см.
