Експериментальної медицини інститут (Академії медичних наук СРСР)

Експериментальної медицини інститут Академії медичних наук СРСР, багатопрофільна науково-дослідна установа, що веде комплексну розробку теоретичних проблем медицини. Знаходиться в Ленінграді. Заснований в 1890. У 1932 реорганізований у ВІЕМ (див. Експериментальної медицини інститут ним. А. М. Горького Всесоюзний); з 1944 — самостійний науково-дослідний інститут в системі АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). У складі інституту (1977): відділи — фізіології (ним. И. П. Павлова), нейрофізіології людини, екологічної фізіології, фармакології, фізіології вісцелярних систем (ним. К. М. Бикова), атеросклерозу (ним. Н. Н. Анічкова), загальної патології, мікробіології і імунології, вірусології, патологічної анатомії, ембріології і др.; лабораторії — фізіології механізмів управління пам'яттю, біохімічної генетики, цитології, експеримент, гістології і ін. Провідні напрями наукової тематики — роль пам'яті, що індивідуально формується і природженої, в механізмах нормальної і патологічної реакцій і проблема атеросклерозу. Інститут має аспірантуру, йому надано право приймати до захисту кандидатські і докторські дисертації. Діяльність інституту пов'язана з іменами І. П. Павлова, С. Н. Віноградського, М. Ст Ненцкого, Д. До. Заболотного, Н. П. Кравкова, Е. С. Лондона, Ст А. Енгельгардта, Н. Н. Анічкова, С. Ст Анічкова, Д. А. Бірюкова і інших відомих учених. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1966).