Еклектика, еклектизм, еклектицизм (від греч.(грецький) ekiektikós — здатний вибирати, вибираючий), з'єднання різнорідних поглядів, ідей і теорій. Термін «Е.» ввів Потамон з Александрії (2 ст), який назвав свою школу еклектичною. Витоки Е. — в підміні одних логічних підстав іншими. Порожнечу і безплідність таких побудов відзначали багато філософів, починаючи з Сократа і Арістотеля. Е. різко критикували класики марксизму-ленінізму. В. І. Ленін вказував на підміну підстав, підривання цілісності предмету як на характерну особливість Е.: «... підробка еклектицизму під діалектику найлегше обманює маси, дає задоволення, що здається, нібито враховує всі сторони процесу, всі тенденції розвитку, всі суперечливі впливи і інше, а на ділі не дає жодного цілісного і революційного розуміння процесу суспільного розвитку» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 33, с. 21).
