Ейнштейн (Einstein) Альфред (30.12.1880, Мюнхен, — 13.2.1952, Ель-Серріто, Каліфорнія), німецький музикознавець. Виступав як музичний критик в Мюнхені і Берліні, в 1918—33 видавав журнал «Цайтшріфт фюр музіквіссеншафт» («Zeitschrift für Musikwissenschaft»). Після фашистського перевороту жив у Великобританії і Італії, з 1939 в США. Важливу частину спадщини Е. складають бібліографічні і лексикографічні труднощі. Був ред. і автором ряду статей у 9-м-коді, 10-м-коді і 11-м-коді видавництва «Музичного словника» Х. Рімана (1919, 1922, 1929), перевів і переробив «Словник сучасної музики і музикантів» А. Ігфілд-Халла (під назвою «Новий музичний словник», 1926) і ін. Особливу цінність представляють дослідження «Італійський мадригал» (т. 1—3, 1949), «Велике в музиці» (1941), «Музика романтичної епохи» (1947), монографії про творчість композиторів, у тому числі дослідження про Г. Шюце (1928), К. В. Глюке (1936), В. А. Моцарте (1945), Ф. Шуберте (1951).
