Ейкен, Ойкен (Eucken) Вальтер (17.1.1891, Йена, — 20.3.1950, Лондон), німецький економіст. Міру доктора отримав в Берлінському університеті (1921). Професор Тюбінгенського (з 1925) і Фрейбургського (1927—50) університетів. Теоретик західнонімецького неолібералізма — доктрини крупного монополістичного капіталу, що відстоює необхідність державного втручання в економіку, але що маскує його фальшивим гаслом захисту вільного підприємництва. Згідно концепції Е., все економічної системи в історії людства діляться на двох «ідеальних типів»: конкурентно-ринкове і центрально-кероване господарства. У основу такої класифікації кладуться форми управління економікою. Унаслідок такого підходу соціалістична економіка трактується як один з різновидів центрально-керованого господарства. До цього типа поряд з господарськими системами фараонів, феодальними маєтками віднесена також економіка фашистської Німеччини. Соціалістична економіка розглядається Е. як «надмонополія», нібито позбавлена важелів ефективного господарювання, якою протиставляється «раціональне і гармонійне соціально-ринкове господарство» (економіка ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)). Концепція Е., суть соціалізму, що перекручує, соціалістичного планерування, носить демагогічний характер і покликана завуалювати зміцнення позицій крупного монополістичного капіталу.
Соч.: Kapitaltheoretische Untersuchungen. Mit einer Einleitung in die Sammiung, в кн.: Was leistet die nationalökonomische Theorie?, Jena, 1934; Die Grundlagen der Nationalökonomie, 7 Aufl.,B., 1959; Unser Zeitalter der Mißerfolge, 5 Vorträge zur Wirtschaftspolitik, Tübingen, 1951; Grundsätze der Wirtschaftspolitik, 2 Aufl., Bern — Tubingen, 1952.
Літ.: Блюмін І. Р., Криза сучасній буржуазній політичній економії, М., 1959; Котів Ст Н., Західнонімецький неолібералізм. М., 1961; Bürgerliche Ökonomie immodernen Kapitalismus, Ст, 1967, 2 Кари.