Евстахий, Евстахио, Еустакио (лат. Eustachius, італ.(італійський) Eustachio) Бартоломео (близько 1510 — серпень 1574), італійський анатом і лікарка. Вчився в Римі. Пізніше — професор анатомії в рім.(римський) школі «Сапієнца». Був папським лейбмедиком. Один з основоположників науковою анатомії, в основу якої поклав порівняльно-анатомічні дослідження органів людини і людського зародок, а також патологоанатомічні розтини. У книзі «Листа про орган слуху» (1563) вперше детально описав орган слуху людини; відкрив сполучний канал між внутрішнім вухом і носоглотковим простором (т.з. євстахієва, або слухова, труба), півмісяцевий клапан нижньої порожнистої вени. Вивчав і описував будову ін. органів. Створив «Анатомічні таблиці» (38 малюнків), опубліковані в 1714. У своїх переконаннях Е. — послідовник До. Галена і противник А. Везалія .
Літ.: Biographisches Lexikon der hervorragenden Ärzte aller Zeiten und Völker. Hrsg. A. Hirsch, Bd 2, Ст — W., 1930, S. 447—48; Virchow R., Bartolomeo Eustachio, «Virchow''s Archiv für pathologische Anatomic und Physiologie und für klinische Medizin», 1874, Bd 60.
