Еварніцкий, Яворніцкий Дмитро Іванович [25.10.(6.11).1855, с. Борісовка, нині Харківською обл., — 5.8.1940, Дніпропетровськ], український історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН(Академія наук) УРСР (1929), член Московського археологічного суспільства. Закінчив Харківський університет (1881), викладав в Московському, Петербурзькому і Екатерінославськом (Дніпропетровськом) університетах; у останньому створив кафедру українознавства. У 1902—32 був директором краєзнавчого музею в Екатерінославе (нині Дніпропетровський історичний музей ним. академика Д. І. Еварніцкого). Одним з перших звернувся до вивчення історії запорізького козацтва («Історія запорізьких козаків», т. 1—3, 1892—97), видав велику кількість документів. Зібрав обширний фольклорний матеріал (сб. «Малоруські народні пісні, зібрані в 1878—1905 гг.», 1906). Роботи Е. носять битоопісательний характер, деякі з них написані в дореволюційний період, містять націоналістичні тенденції. Е. писав також повести («Наша доля — божа воля», 1901; «За чужий гріх», 1907; «У бурсу! У бурсу! У бурсу!», 1908, і ін.), сатиричні розповіді, вірші.
Літ.: Шубравська М. М., Д. I. Яворніцький, Київ, 1972.
