Дімо Микола Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дімо Микола Олександрович

Дімо Микола Олександрович [р. 18(30) .11.1873, р. Оргєєв, — 15.3.1959, Кишинів], радянський грунтознавець, академік ВАСХНІЛ(Всесоюзна академія сільськогосподарських наук імені Ст І. Леніна) (1948). Член КПРС з 1949. Закінчив Новоалександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1902). Основні праці по географії грунтів, засоленню, біології, фізиці і меліорації грунтів в центральних районах Європейської території Радянського Союзу, в Середній Азії Закавказзі і Молдавії. Один з творців Середньоазіатського і Кишинівського університетів, керував Середньоазіатським науково-дослідним інститутом грунтознавства і геоботаніки (1920—31) і Інститутом грунтознавства Молдавської філії АН(Академія наук) СРСР (1957—59). Депутат і член Президії Верховної Ради Молдавської РСР 2—4-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями СРСР і золотою медаллю ним. В. Ст Докучаєва.

  Літ.: Полинов Би. Б., Микола Олександрович Дімо, «Грунтознавство», 1948 № 12; Крупників І. А., Життєва і творча дорога академіка Н. А. Дімо і його роль в розвитку вітчизняної науки, «Уч. зап.(західний) Кишинівського державного університету», 1951, т. 3, ст 1 (є бібл. праць Д.).