Дімов Дімітр (25.6.1909, Ловеч, — 1.4.1966, Бухарест, похований в Софії), болгарський письменник, заслуженого на діяча культури Болгарії (1963), професора анатомії (1953). Член БКП з 1946. У 1938 опублікував роман «Поручик Бенц». Майстерністю психологічного аналізу відмічений антифашистський роман «Засуджені душі» (1945) — з історії боротьби республіки Іспанії. Роман-епопея «Тютюн» (1951; Дімітровськая премія, 1952; 2 доповнене видавництво 1953) розкриває народно-визвольну боротьбу болгарського народу, ідейний і моральний крах правлячих кругів в 30-і рр. і напередодні соціалістичної революції. Автор п'єс «Жінки з минулим» (1959), «Винен» (1961), «Передих в Арко Іріс» (1963), а також робіт по анатомії.
Соч.: С'брані с'чиненія, т. 1—6, Софія, 1966—67; Анатомія на домашніте жівотні, 2 видавництва, Софія, 1963; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Тютюн, 3 видавництва, М., 1969; Засуджені душі, М., 1963; Жінки з минулим, М., 1959.
Літ.: Гачев Р., Творчість Д. Дімова, в кн.: Письменники країн народній демократії, ст 2, М., 1958; Марков Д., Дімітр Дімов — романіст, в його кн.: Болгарська література наших днів, М., 1969; Караславов Р., Діміт'р Дімов — пісателят, ученіят, в його кн.: Близькі і познаті, Софія, 1968.
