Дікроцеліоз, захворювання гельмінтозу домашніх і диких тварин (рідко людини), що викликається трематодой двуусткой ланцетовидною Dicrocoelium lanceatum. Поширений майже повсюдно. Тіло паразита плоске, ланцетовидне, 5—15 мм довжиною, із загостреними кінцями. Розвивається гельмінт за участю проміжних господарів — сухопутних молюсків і додаткових — мурашок. Проковтуючи останніх з кормом, тварини заражаються Д. Паразітіруя в жовчних ходах печінки і в жовчному міхурі, двуустка викликає їх запалення. Тварини худнуть, знижують продуктивність і незрідка гинуть. При лікуванні застосовують антгельмінтіки, гексахлорпараксилол, гетол і ін. Істотний ефект для профілактики Д. дає знищення молюсків і мурашок агротехнічними (перепахування пасовищ, засівши їх культурними рослинами) і біологічними (польовий вміст курнув) способами.
