Діастема (від греч.(грецький) diástema — відстань, проміжок), збільшений в порівнянні із звичайним проміжок між зубами у ссавців тварин, виникаючий зазвичай при редукції частини зубів. У більшості травоїдних тварин зредуковані ікла, частина передкорінних зубів, а інколи і різців. Подібні Д. є у верхній і нижній щелепі у гризунів, коней, кенгуру і т.д. В жуйних Д. зберігаються лише в нижній щелепі. В хижих Д. виникають без редукції зубів — одна Д. знаходиться попереду верхньощелепного ікла (у неї входить ікло нижньої щелепи), ін. — позаду ніжнечелюстного ікла (у ній поміщається ікло верхньої щелепи). При зімкненні щелеп ікла заходять один за іншою і утворюють міцний замок, що перешкоджає бічним рухам нижньої щелепи і сприяючий утриманню видобутку.