Дюбуа, Дю Бойс (Dubois, Du Bois) Уїльям Едуард Беркхардт (23.2.1868, Грейт-баррінгтон, штат Массачусетс, США, — 27.8.1963, Аккра, Гана), американський історик, соціолог, письменник, один з основоположників сучасної негритянської літератури США. У 1895 отримав міру доктора філософії. У 1897—1910 професор економіки і історії, в 1933—44 декан факультету соціології університету в Атланті. У 1961 переїхав до Гани, де був директором Секретаріату по питаннях створення Африканської енциклопедії. Автор фундаментальних праць, в яких показані роль негритянських народів в історії світової культури і згубні наслідки колоніальної політики імперіалізму, рабства і расової дискримінації. Д. протягом багатьох років вважав дієвим засобом боротьби проти пригноблення негрів США створення незалежної общини дрібних негритянських фермерів. Етичне самоудосконалення і освіта він ідеалістично розглядав як вирішальну передумову здійснення демократичних перетворень. Це відбилося і в його художніх творах: збірці нарисів «Душі чорних людей» (1903), романі «За срібним руном» (1911, русявий.(російський) пер.(переведення) 1925), герой якого зіткнувся з цинізмом буржуазних політиканів. Книга новел, нарисів і віршів «Темна вода» (1920) відображає зростаючий радикалізм Д. До кінця 40-х рр. в світогляді Д. здійснився перелом: він прийшов до усвідомлення тісному зв'язку між національно-визвольним рухом і класовою боротьбою пролетаріату. Д. — автор трилогії «Чорне полум'я»: «Випробування Мансарта» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1960), «Мансарт будує школу» (1959, русявий.(російський) пер.(переведення) 1963), «Чорне полум'я» (1961) — белетристичній історії боротьби американських негрів проти расової дискримінації. Свою наукову, літературну і педагогічну діяльність Д. нерозривно пов'язував з практичною боротьбою за мир і дружбу між народами, з боротьбою за знищення колоніалізму. У 1910—48 він входив в керівництво Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення. Був ініціатором і учасником міжнародних так званих панафріканських конгресів (1919, 1921, 1923, 1927, 1945). З 1950 був членом Усесвітньої Ради Світу. Лауреат Міжнародної премії Міра (1953) і Міжнародній Ленінській премії «За зміцнення світу між народами» (1959). У 1961 вступив в компартію США. Почесний доктор історичних і юридичних наук, філософії і літератури університетів багатьох країн, з 1959 почесний доктор історичних наук МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова).
Соч.: In battle for peace, N. Y., 1952; Black reconstruction, N. Y., 1956; The autobiography, N. Y., 1968; An AВc of color. Selections... With an introd, by J. O. Killens, N. Y., [1969]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Джон Браун, М., 1960; Африка, М., 1961; Спогади, М., 1962; Кольорові світи, М., 1964.
Літ.: Іванов Р. Ф., Дюбуа, М., 1968; Піттман Дж., Логіка одного життя, «Іноземна література», 1962 № 3; W. Е. Ст Du Bois. 1868—1963: а bibliography, Accra, 1964.
