Дьюлаї, Дюлаї (Gyulai) Ліг (25.1.1826, Коложвар, — 9.11.1909, Будапешт), угорський літературознавець і критик. Учасник Революції 1848. З 1876 професор угорської літератури Будапештського університету; президент літературного «Суспільства Кишфалуді». Автор праць: «Шандор Петефі і наша лірика» (1854), «Йожеф Катону і його “Банк бан”» (1858), «Біографія Верешмарті» (1866) і ін. Д. вперше оцінив творчість Петефі і Я. Араня як вершину в розвитку угорської літератури. Проте він виступав проти гострої соціальної тенденції в літературі, закликав до «тверезої помірності». Опублікував повість «Останній власник старої панської садиби» (1857).
Літ.: Кланіцаї Т., Саудер Й., Сабольчи M., Коротка історія угорської літератури XI—XX ст, [Будапешт], 1962.
